Читацький щоденник 14.01.2017

Ця книжка пробуджувала в мені одночасно і захват, і відразу. Хотілося читати швидше, щоб не закинути подалі. А потім за якихось 60 сторінок до кінця я відклала її на кілька тижнів і ніяк не могла дочитати. Сьогодні таки дочитала. І фільм за романом, перегляд з яким відкладала ще довше, також подивилася сьогодні – за свіжими враженнями. Мабуть, через такі суперечливі почуття, через перенасичення емоціями я й вирішила написати цей пост. Йтиметься про роман «Англійський пацієнт» Майкла Ондатже. За цей твір автор отримав Букерівську премію. І, маю визнати, цілком заслужено. Роман не тільки про «трагічне кохання на тлі Другої світової війни» , як пишуть в анотаціях і рецензіях, він набагато глибший, за раз не осягнеш усього. Найперше це книжка, над якою треба думати, слідкувати за тим, що ти читаєш. Багато географічних назв, цитат, легенд, філософських узагальнень. Деталі, деталі... Треба читати з олівцем. Це дещо втомлює. Увага розсіюється, погляд зісковзує вниз сторінко...